Меню сайту
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Інформація для батьків
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими. О.Уальд
Інформація для батьків 1.Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів. Що повинно бути у портфелі:
ВИКОНУЄМО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом. ДО УВАГИ!! 1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги. Основні з них такі: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
близькими дорослими, особливості спілкування, способи та форми спільної діяльності сімейні цінності й орієнтири.
відбивають справжній стан дитини в сім'ї і навіть зміст звернення за консультацією. Запити батьків, що потребують консультацій фахівця, мають кілька основних напрямків. Перше — проблеми, пов'язані з вихованням дітей. Друге — проблеми, зумовлені труднощами в розвитку та навчай дітей. Третє — інтерес батьків до наявних у дітей здібностей; до особливостей підліткового віку. Велика група проблем обумовлена необхідністю прийняття
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКА Наше завдання не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а навпаки, у тому, щоб допомогти їм навчитися, по можливості скоріше обходитися без нас.
К. О. Конраді
Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов'язковою діяльністю. І дитина повинна знати, Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров'я школяра. Це пов'язано, по-перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр (залежно від індивідуальних особливостей це можуть бути: постійні критичні зауваження на адресу дитини, що викликають страх приниження; обмеження в часі, що приводить до страху не встигнути виконати завдання у відведений час тощо). По-друге, з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві (часто не з огляду на його вікові та індивідуальні особливості). По-третє, нераціональна організація виконання домашнього завдання вдома (дитина не встигає відпочити, відновити сили, внаслідок чого виникає постійний стан втоми і загальмованості). Таким чином, діти напружені як психологічно (невизначеність, тривога, відчуття дискомфорту та ін.), так і фізично (новий режим дня, підвищені навантаження та ін.). Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на процесі навчання. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації. Батькам майбутнього першокласника необхідно врахувати, шо саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити, що позитивно впливає на адаптацію: —правильне виховання в сім'ї; —усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в школі; —у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною; —у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні Перші місяці навчання дитини викликають багато запитань у батьків. Одне із найпоширеніших з них: як же допомогти дитині в навчанні? Як привчати до самостійності при виконанні домашнього завдання? Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам'ятати наступні правила: 1. Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими (наприклад, 1—1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час 2.Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі. Завдання батьків — підтри мувати цей темп (наприклад, повільне для дитини виконання завданщ «розхолоджує» дитину, а швидке — створює нервозну обстановку) і служить причиною швидкого стомлення). 3.Часто школярам потрібна не стільки допомога з якому-небудь пред мета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба «розглянути», у 4.При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий повинен спростити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійні виявити і виправити свою помилку. У той же час батьки повинні враховувати свої особливості, які можуті «нашкодити» дитині при адаптації до школи: —У швидкої і рухливої матері буде викликати роздратування повільна дитина: «Швидше!». Дитина поспішає, квапиться і знову помиляється У ньому випадку матері слід запастися терпінням і підлаштуватися під темп роботи дитини. —Якщо у сім'ї по відношенні до когось із членів сім'ї використову ється агресивнс-диктаторський стиль відносин, то він проектується на дитину. Це приводить до страху в дитини бути покарацою і ображеною. —Якщо батьки перебувають в розлученні, то матері необхідно утриматися від коментарів на зразок: «Ти такий неповороткий, як і твій батько». Таке відношення може викликати почуття неповноцінності в дитині. —У завжди незадоволених всім батьків росте тривожна дитина, яка у всьому невдоволенні батьків бачить свою провину. Б. С. Волков виробив загальну стратегію поводження батьків з мстою допомоги дітям для їх більш успішного навчання. Для цього батьки повніші: —встановити стосунки з дітьми, що характеризуються теплотою, турботою та любов'ю; —вивчити реальні можливості своєї дитини і вселяти в них віру в успішність своїх дій; —спонукати дітей до виконання не тільки шкільних, але й додатковий завдань; —контроль за дітьми повинен бути авторитетним (як прояв батьківської уваги); - підтримувати і стимулювати інтерес дітей до пізнання, обговорювати разом з ними прочитані книги, обговорювати різні інтелектуальні та пізнавальні проблеми; — уміти вислухувати дітей, подавати приклад доброзичливого спілкування. Психологічна напруженість проходить через півтора-два місяці. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну, допомогу дитині, то її напруженість падає. А зняття психічної напруги стабілізує й фізичний стан Запропонований нижче тест дозволить визначити, наскільки ви готові надати своїй дитині дієву допомогу в період початкового навчання. Тест «Батьки майбутнього першокласника» (тест складений на основі тесту Г. Бардієра) Інструкція. У кожній парі тверджень виберіть твердження під літерою «а» або «б». Твердження 1. а) Якщо дитина не хоче, її завжди можна змусити. б) Не слід нав'язувати себе дитині, якщо вона чогось не хоче, краще подумати, чому вона не хоче цього робити. 2. а) Відмови бувають звичайно у дітей, які не звикли до слова «Треба». б) Насильницькі методи множать на дефекти особистості і небажані форми поводження. 3. а) Дітей не повинні цікавити емоції та внутрішні переживання дорослих. б) Емоції дорослих незалежно від їхньої волі впливають на стан дітей, передаються їм, викликають відповідні почуття. 4. а) Дитина не повинна ніколи забувати про те, що дорослі старші, розумніші, досвідченіші за неї. б) Співпрацювати з дітьми — означає бути з ним «на рівних», у тому числі співати, грати, малювати тощо 5. а) Підкреслюючи помилки дитини, ми рятуємо її від них. б) Негативна оцінка шкодить благополуччю дитини. 6. а) Роблячи щось, дитина має усвідомлювати, хороше воно чи погане з погляду дорослих. б) Дитина не боїться помилок або невдач, якщо знає, що її завжди приймуть і зрозуміють дорослі. 7. а)Дітей треба вчити, указуючи на підходящі приклади. б) У дітей зароджуються комплекси, коли їх з кимось порівнюють 8. а) Дитина повинна постійно бути предметом уваги симпатій доролих. б) Дитина, оточена усюди симпатією й увагою, обтяжена неприємним переживаннями роздратування, тривоги або страху. 9. а) Чим старша дитина, тим важливіші для неї знаки уваги і підтримка дорослих. б) Дитині будь-якого віку для емоційного благополуччя необхідні Дотики, жести, погляди, що виражають любов і схвалення дорослих!Обробка отриманих результатів. За кожну обрану відповідь «б» до дайте собі 1 бал. Підсумуйте отримані бали. Якщо ви набрали 7 і більше балів, то можна стверджувати, що ви готові надати правильну допомогу своїй дитині в процесі її адаптації до навчання в школі. У вас є необхідний запас психолого-педагогічни» знань, а також ви чудово «відчуваєте» свою дитину і вам, і вашій дитині можна тільки позаздрити! Отримані 4—6 балів свідчать про те, що ваші вчинки по відношенню до дитини не завжди надають їй очікувану допомоги. Скоріше ви відноситеся до керівника своєї дитини, а не людини, яка ненав'язливої «супроводжує» її в процесі адаптації до школи. Але не все втрачено: ваш будуть корисними поради педагога і психолога (ви зможете до них прислухатися). Придивіться до себе: чи не занадто ви авторитарні зі своєю дитиною? Набрані 3 і менше балів припускають, що ви, швидше за все, не усвідомлюєте роль батька в процесі адаптації дитини до школи. І якщо ви дійсно хочете допомогти своїй дитині, то займіться цим питанням.
Батькам про темперамент Придивившись уважніше до своєї дитини, Ви відмітите, що він відрізняється від інших дітей. Часто батьки порівнюють свого малюка з його однолітками і переживають, що він ще не уміє так добре говорити, як сусідський Петя; плаче частіше, ніж старша сестричка; у нього багато страхів або, навпаки, нічого не боїться; часто просто некерований, не те, що спокійна дівчинка, що живе навпроти. Порівнюючи дітей, батьки забувають, що кожен малюк вже з народження індивідуальний і розвивається по схемі, закладеною природою. «Індивідами народжуються, особами стають Дитину-сангвініка відрізняє виразна міміка, енергійна жестикуляція, швидка мова. Він верткий і рухомий, сльози з'являються миттєво, але малюк швидко тішиться, не злопам'ятний. Може швидко перемикатися з одного заняття на інше, але якщо йому цікаво – може займатися однією справою, не відволікаючись і не стомлюючись. Любить як рухомі ігри, так і спокійні. Добрий, не жадібний. Може бути неакуратним, незібраним, розсіяним, але в спілкуванні приємний, любить фантазувати. Переважаючий настрій – веселе, життєрадісне. Як і холерик, маленький сангвінік самостійний і наполегливий, проте ці якості виявляються тільки при зацікавленості дитини. Вам не вдасться змусити зробити свого малюка те, що він не захоче сам. Дитина може стримувати прояв своїх відчуттів, тому спалахи гніву і агресії бувають у нього украй рідко. Він швидше проігнорує Вашу вимогу і продовжить займатися своєю справою. Малюк схильний обдумувати свої дії і вчинки; легко звикає до нової обстановки, пристосується до того, до чого ніхто не зможе пристосуватися; знаходить спільну мову з дітьми і дорослими; швидко засвоює правила поведінки, слухняний. Сангвінік компромісний, це допомагає йому пережити життєві труднощі. Зазвичай швидко засипає, спить добре, прокидається з посмішкою. Засмучується рідко, легко підняти йому настрій. Такій дитині зазвичай призначено бути лідером серед інших (прагнення до лідерства виявляється вже в ранньому дитинстві), виконувати роль буфера між холериком і флегматиком.
При вихованні маленького холерика від Вас буде потрібно пильність, наполегливість, строгість. Прагніть передбачити дії дитини, якщо вони таять в собі небезпеку, необхідно зупинити малюка, пояснити йому, до чого може привести його вчинок. Удома повинні діяти чіткі закони поведінки (не дуже багато забороняйте), які повинні дотримуватися всіма. Зауваження, зроблені вчасно, надають стимулюючу дію. Такій дитині необхідний великий життєвий простір, корисні виїзди на природу, походи. Корисні заняття спортом, рухомий спосіб життя. Учите дитину програвати, думати над своїми вчинками. Читайте книги і історії про героїчні вчинки, де воля і спокій творять дива. Лаяти, пояснювати неправоту краще, коли дитина заспокоїться. Не можна соромити її у присутності інших!!!
При вихованні такої дитини головне – такт і терпіння. Він дуже поволі вчиться, тому що боїться нового, скрізь йому увижаються труднощі і небезпеки, при виникненні проблем відразу опускає руки. Замість того, щоб переживати, що малюк впаде з гори, Вам доведеться умовляти його залізти туди. Меланхоліки зазвичай старанні і старанні, але не люблять привертати до себе уваги. Вони не публічні люди, відмовляються виступати на ранках, відповідати у дошки. Будь-яке зауваження, погана оцінка приводять дитину у відчай. Тому вам доведеться постійно підтримувати самооцінку дитини, контролювати свої слова і емоції; привчайте до критики поступово, у жодному випадку не кричите, говорите спокійним голосом, приводите доводи, тут же похвалите малюка за інші досягнення або просто за старання. Утіште, якщо він заплакав, і запропонуєте свою допомогу. Пам'ятаєте, що накопичення проблем, грубе звернення неприйнятні для Вашої дитини, від цього він може навіть захворіти. У малюка в сім'ї повинна бути людина (мама, тато, бабуся або домашня тварина), якій він міг би повністю довіритися, постійно отримувати від нього тепло і увага.
|
Пошук
Календар
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||