“Посвята в гімназисти”
(Звучать позивні. Під музику виходять ведучі)
Яна Тут віра і надія,
Тут світло і тепло –
І серце радіє......
Як неньки крило
Гімназія рідна,
І в ній майбуття.
А чесність і гідність –
Це шлях у життя!
Наталя Добрий день, ми раді вас вітати
Нехай за вікнами мете сріблястий сніг
Вас посмішками будемо зігрівати
Гімназія ж бо другий рідний дім.
Вітя Любі гості! Мами й тата!
В нас сьогодні славне свято!
Дуже раді, що до нас
Ви прийшли у перший гімназійний клас!
Віталік Наше свято розпочато,
І гостей прийшло багато!
Тож дозвольте в добрий час,
Привітати ,друзі, вас!
Яна Тут кожен учень – творча особистість,
І кожен педагог у нас – талант.
Сніжок летить немов осіннє листя
І на розмову дружню кличе нас.
Вітя Сьогодні ми поповнимо гімназійну сім”ю
Ще двадцяти трьома гімназистами.
Віталік Ну що ж всідайтесь всі зручніше
І не шуміть, сидіть тихіше!
Ми свято наше починаємо
І гімназистів привітаємо.
Наталя Але де ж це забарились наші друзі?
Невже запізнюються на свято?
(На сцену піднімаються хлопчики)
Разом Ви чому це запізнюєтесь?
Сергій Ой, ну ви точнісінько як мої тато і мама запитуєте!
Ну і мами, ну і тата!
Наче справжні дошкільнята.
Андрій Нічогісінько не знають,
Смішно і сказать кому,
Бо щодня у нас питають
Лиш одне – “чому” й “чому”?
Василь К. Ти чому отримав двійку?
І чому образив Віку?
І чому прийшов так пізно?
Ти чому в шкарпетках різних?
Любко Ти чому такий непослух?
Ти чому не стелиш постіль?
Ти чому не вивчив вірш?
І чому такий синець
Ох, настав мені кінець.
Славко Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи
Хай питають вчителів.
Василь С. Напевно, дорослі і самі б не проти повернутись у власне дитинство, до своїх однокласників, учителів.
Тарас П. Але ж до нас у країну Чомучок не можна потрапити без спеціальної перепустки - шкільного дзвоника.
(Лунає дзвінок, на сцену виходять першокласники)
Іра М. Слухайте! Слухайте всі!
Наша промова готова!
Сьогодні в гімназії свято!
Про нас першокласників слово!
Таня Ж. Ми починаємо з дороги
Що манить нас і кличе в даль
А слідом – батькові тривоги,
І мамина свята печаль....
Діана К. Я присягаю матінко моя
Твої і батька виправдать надії,
Правдиво й чесно пронести ім”я
Щоб возвеличить рідну Україну.
Віка Благослови нас ,добрий Боже,
Благослови, Пречиста Мати,
Хай ваша ласка нам поможе
Щасливо у гімназії навчатись.
(Пісня “Рано до молитви”)
Люда К. Я хвилююсь, як ніколи,
Я хвилююся весь час.
Адже я прийшла до школи
Другий раз у перший клас!
Іра Т. Всі ми дуже хвилювались,
Наче в справжній інститут.
Готувались і старались,
Щоб сьогодні бути тут.
Зор’яна Маю я прохання невеличке –
Не судіть суворо першачків,
Хоча б доти, доки звикнем
Ми до нових вчителів.
Мар’яна Гімназіє , радій! Сьогодні свято
На рік ми стали розумніші всі.
І перша в гімназисти нас посвята
Проходить в сніжнії лютневі дні.
Іра Р. Лети, моя мріє,
До неба лети,
І дзвінкою пісня хай буде завжди!
Хай сон нам дарує
Чарівні казки,
Щоб діти веселі
Й щасливі були.
Оксана Кожен потрапити мріє
У казковий, чарівний світ,
Де збуваються всі наші мрії,
Де дитинство полишає слід!
(Пісня “Чарівний смичок”)
(Всі сідають , на сцені залишаються 3 хлопчики, 7 дівчинки)
Христина Нас учителька навчала,
До гімназії готувала.
Готувала в п’ятий клас
Скільки справ було у нас!
Тарас Яблука ми рахували
По складах книжки читали
А письмо – це справжні муки,
Від мозолів терпнуть руки.
Таня Ж. Вчились дружно в класі жити
Вчились зі всіма дружити
І без пальців рахувать:
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Славік Ми навчались аж чотири роки
У початковій спеціалізованій школі своїй.
І здобули знання ми глибокі,
За що ми дякуємо вам, перші вчителі.
Люда Перша вчителько, добра, терпляча,
Ви, як мама, були нам , малим,
Ваша посмішка щира, гаряча
Зігрівала серця нам усім.
Ми дуже раді бачити на сьогоднішньому святі наших любих перших вчителів
Галину Максимівну і Руслану Дмитрівну .
(Відходять , залишаються 4 дівч., 1 хл.)
Вірш.
Іра Т. .Вчителько!
Багато в тебе учнів,
Кожен з них - кровиночка твоя.
Мамо духовна, ви ночі не спали,
Помилки наші уночі виправляли
Ви нас, мов квіти, в саду, доглядали.
Долі великої й щастя бажали.
Сергій Учитель, як дбайливий садівник,
Що прихиляється до гілки,
Перекладає мудрість книг
У ці малі, смішні голівки.
Та ще й настроює серця
На щирість, вроду яснооку.
Та все життя аж до кінця
Продовження його уроку.
Зоряна вірш про вчительку
Таня вірш - привітання
Діана І в серцях дитячих учительське слово
Барвінково буде вік цвісти.
Наче пісня мами колискова
Ваші плідні зерна доброти.
Для Вас у подарунок пісня.
(Пісня “Вересневий серпанок”)
(Хлопці сідають виходять лише дівчата)
Іра Р. Кожен народ – малий чи великий
Любить свій чарівний край
Любить батьківські стежини
Свою землю і звичай.
Віка Українська мелодія поетична!
Пісенна і ніжна, як спів солов”я!
Як народу душа, щира, світла і натхненна –
Ти найкраща у світі , бо рідна моя.
Маряна Що тобі подарувати?
Ти – серце моє Україно.
Діана Ось життя моє , сповнене ніжного болю.
Іра Ось душа моя з вірою, честю , любов’ю
Христина І надією бачити щастя твоє!
Люда Є у мене талант – я його віддаю до останку.
Яна Є знання – я його до краплинки несу,
Наталя Маю силу й красу – не шкодую.
Таня Ж І іду на світанку
Разом Щоб тобі дарувати усе, що я маю й люблю.
(Дівчата співають народну пісню “Ой літає соколонько”)
До батьків
Іра Р. Рідні мами, рідні тати!
Ми вітаєм вас на святі!
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
Христина Рідна мамо - живи!
Рідний тату - живи!
Найдорожчі у світі - це ви!
Тільки ви!
Зоряна Батьки і діти, діти і батьки
Нероздільне і одвічне коло,
Ми засіваємо життєве поле
І не на день минулий на віки
Батьки і діти, діти і батьки.
Таня С. Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла.
Оксана Вони всіх нас, як пташенят зростили,
Давали раду дітям, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
Іра М. А літа вже летять,
Скронь торкаються крилами сивими.
Теплих весен дощі обливають за нами жалі,
А для нас, для дітей, ви лишаєтесь
Вічно красивими -
Наші друзі завжди,
Разом: Дорогі, найрідніші батьки.
(Звучить пісня «Співаночка», «Ми всі діти українські»)
(Дівчата сідають на сцену виходять хлопці)
Любко Вам зізнаємось є в нас мета -
Хочемо справді розумними стать.
Будемо прагнути, щоб неодмінно
Хоч через день , нам казали: “відмінно”.
Андрій Вчитись завзято прагнемо всі!
Ми, гімназисти – майбутнє землі.
Потрібні державі нові фахівці.
Ми українці, ми молодці.
Вася С. Славетна будь країно та.
Що на твоїй землі чудовій.
Квітує юність, доброта.
В окриленій своїй обнові.
Вася К. Благословенна земле будь,
Що дала крила журавлині
На все життя у дальню путь
Маленькій та міцній людині.
(Хлопці співають пісню “Ой на горі на маківці”)
(Звучить козацький марш, виходять два козаки)
1 козак. Через роки, через віки долинули до нас чутки,
Що в Підгаєцькій гімназії свято велике:
Приймаєте до своєї сім”ї новобранців – першокласників.
2 козак. Прийшли ми до вас по праву старших побратимів кілька порад для вашого майбутнього життя дати.
1 козак. Тож слухайте і на вус мотайте.
2 козак. А у кого ще вус не пробився, зав’язуйте вузлики на память!
1 козак. На уроках бувалий козак не втрачає надію, аж поки в учителя не увірветься терпець!
2 козак. Будьте уважними і ввічливими : не вивчили домашнє завдання - делікатно переводьте розмову на інше – погоду, футбол, зачіски….
Класн.кер. : А ну хлопці – козаки , ви якої такої науки моїх першокласників навчаєте?
1 козак. Та що ви Тетяно Богданівна, ми ж тільки хотіли перевірити як в них з гумором?
Кл.кер. Ну з чим , чим а з гумором у нас все добре.
(виходять хлопці і дівчата)
Діана Ой, нема де правди діти,
Було всяке серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хоче вчити,
Той запізнюється в клас.
Іра Т. Ми веселі, жартівливі,
Любимо і танці й сміх
Бо в нас усі талановиті
Свою радість ділимо на всіх
Вашій увазі пропонуємо наш маленький імпровізований концерт, на якому ви побачите як ми жартуємо, співаємо і танцюємо.
Виходять хлопці
Любко
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
- Завіщо двійку ти схопив?
- За те, що швидко відповів…
– За те, що швидко? – гримнув дід. – За це ж п’ятірки ставить слід!
– Та що ви, діду, кричите? Сказав я швидко, та не те…
Василь К.
Нарешті будильник мене сьогодні розбудив.
- Не може бути!
- Уяви собі. Мій брат не міг мене добудитись і врізав по лобі будильником.
Славік
Сашко накинувся на Гната,
Як тільки кінчився диктант:
- Ти не писав сьогодні – дряпав!
Його ж ніхто не прочита!
Гнатко на те всміхнувся кисло:
- Атож, ніхто. Я навіть сам.
Це я зробив отак навмисне,
Щоб ти сьогодні не списав!
Василь С.
Татусю, допоможи мені задачу розв’язати.
- А ти вже над нею думав?
- Так.
- І що ж придумав?
- Що краще спитати в тебе.
Сергій
Ти в нас грамотний такий!
Хвалить мене мама –
Тільки хто ж чита книжки
Догори ногами!
Книжку я кручу – дива!
Не збагну нічого –
Де у книжки голова?
Де у книжки ноги?
Тарас
– Ти чому запізнився до школи?
– Я хотів піти на рибалку, але батько мене не взяв.
– Твій батько правильно вчинив. Він, сподіваюсь, пояснив тобі, чому ти повинен йти в школу, а не на рибалку?
– Так, він сказав, що черв’яків мало і на двох не вистачить…
(виходять дівчата і співають вівати)
1 козак. Бачимо що ви веселі і дотепні.
1 козак. А тепер , за нашим козацьким звичаєм, даруємо вам подарунки.
Наша каша спільна – не всім їсти вільно.
Лише тим, хто гімназистом зветься,
За давнім звичаєм каша дається.
2 козак. Їжте кашу по пшонині,
Щоб не знали чвар віднині,
Щоб до спільного котла
Всім лежала вам душа!
Вед 1. Гімназія – мій дім, моя родина,
Моя маленька рідна Україна!
Ти іскри радості даруєш нам,
Порив моїм незвіданим думкам!
Вед 2. Колиска доброти й любові,
І лине пісня в кожному тут слові,
Бо ми – одна єдиная родина
Бо ми – маленька рідна Україна!
Несемо розум і добро ми в світ,
Щоб не забув ніхто наш український рід!
Вед1. Нехай тисячоліття проминає,
А ти стояла й стій через віки.
Гімназіє хай нам твій стяг засяє
Усім на довгії роки...
(Виконується гімн гімназії)
Вед.4. Ти і я – дружна ми сім”я
Рідна Вкраїна,
Єдина родина –
Ти, він і я.
Вед1. Тож йди вперед, мій друже – гімназисте,
Роби сміливо перший крок в життя!
І пам”ятай, ти не один на світі,
Ми всі – твоя надійная сім”я!
На цьому наше свято завершується!
(Звучить мелодія всі виходять)
|