Ой, надворі місяць грудень,

                                                                  Зозуля не кує.

                                                                         Гімназія гонорово

                                                                     Андрія святкує.

Добігла до кінця осінь… Твердим кроком повноправної володарки ступає на українські землі зима. Вона накриває весь світ широкими білими крильми і зачаровує, робить його казковим. А казка всюди…

Зима дарує багато народних та релігійних свят, і одним з найперших є Андрія Первозваного, яке в народі відзначають 13 грудня.

За церковними легендами, святий Андрій, побувавши в Києві, сказав, що на цьому місці  засяє благодать Божа. У народі це свято також називають Калитою. Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала.

У ніч на Андрія хлопці мають найбільші права – це єдина ніч у році, коли люди вибачають їм збитки.  Також дівчата  ворожать, щоб передбачити свою долю. Існує безліч заклинань та ворожінь, які збереглися ще з язичницьких часів.

З метою вшанування народних традицій учні 10 класу Підгаєцької гімназії організували Андріївські вечорниці, ожививши одну з сторінок історії нашого народу. Глядачі мали можливість поринути в минуле, згадати звичаї, традиції наших предків.

Сцена перетворилася на затишну українську хату, приваблюючи своєю красою і правдивістю. Були тут і господар з господинею, які пригощали усіх варениками, пампушками, млинцями та іншими солодощами, і пан Калитинський з паном Кочержинським, і Проня з Кайдашихою. На вечорницях звучали народні пісні, коломийки, жарти.

  Але, на жаль, все гарне швидко закінчується.  Зі словами подяки до учасників дійства та всіх присутніх звернулась директор Підгаєцької  гімназії Дуда Галина Богданівна. Також було відзначено особливу заслугу у підготовці свята класного керівника Бабінець Христини Володимирівни.

Усі присутні були приємно вражені такими веселими вечорницями. Відтворення народних традицій є важливим чинником для їх збереження. У наших серцях і досі лунає  відгомін виховного заходу.

                                               Батьківський комітет 10 класу гімназії.